Мікеле Ванджі

Академічна біографія

Кандидат наук Мікеле Ванджі працює лектором-DAAD  та  доцентом у Національному лінгвістичному університеті м. Київ,  кафедра німецької філології та перекладу.

З 2009 року по 2019 рік був науковим співробітником Німецько-італійського центру європейської досконалості «Villa Vigoni», розташованого на озері Комо (Італія). Паралельно також  працював запрошеним професором (gastprofessor) Національного університету імені Тараса Шевченка м. Київ (кафедра світової літератури, 2018).

З 2014 року по 2016 рік працював викладачем німецької мови та літератури в Університеті Мілана. З 2016 року до 2017 року працював доцентом (Wissenschaftlicher Mitarbeiter) в Інституті Петрарки Кельнського університету.

Після вивчення сучасної літератури в Університеті Барі (Італія), наступним кроком було присвоєння докторського ступеня в Університеті Мюнстера (Німеччина): докторська дисертація була зосереджена на прийомі фотографії в літературному дискурсі. На початку своєї академічної діяльності також протягом чотирьох років (2000-2004)  працював лектором італійської мови на кафедрі романської філології в Університеті Мюнстера.

Був стипендіатом Stifterverband (грант PhD), Post Doc Goethe-Gesellschaft, Klassik-Stiftung в  Веймарі, Інституту Лейбніца  в  Лейпцигу і Талліннського університету в Естонії.

Наукові інтереси

Літературна інтермедіальність (література та фотографія, література та музика), перекладознавство, німецькомовні автори зі Східної Європи, література та наука в епоху Гете.

Домашня сторінка

https://michelevangi.academia.edu/

Публікації

Книга

1. 2005 Letteratura e Fotografia. Roland Barthes – Rolf Dieter Brinkmann – Julio Cortázar –

W.G. Sebald. Udine: Campanotto Editore.

Відредаговані книги

1. 2016: „Das Schöne, das Nützliche und das Aufrichtige. Goethe und Mylius in

Italien“ – „Il bello, l’utile e l’onesto. Goethe e Mylius in Italia“. Co-curatela con G. Meda

Riquier. Loveno di Menaggio: Villa Vigoni Editore.

2. 2016: Mythos Rhythmus. Wissenschaft, Kunst und Literatur um 1900. Co-curatele

con M. Salgaro. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.

3. 2014: Klassiker neu übersetzen. Zum Phänomen der Neuübersetzungen

italienischer und deutscher Klassiker – Ritradurre i classici. Sul fenomeno delle

ritraduzioni di classici italiani e tedeschi. Co-curaltela con B. Kleiner und A. Vigliani.

Stuttgart: Franz Steiner Verlag.

Наукові статті та есе

1. 2021: “Reisen nach Jerusalem: Postkoloniale Identitätskonstruktion bei zeitgenössischen

deutsch-jüdischen Autoren osteuropäischer Herkunft, in: S. Bremerich, D. Burdorf, A.

Eldimagh (a cura di): Orientalismus heute. Perspektiven arabisch-deutscher Literatur- und

Kulturwissenschaft; Tübingen: De Gruyter, pp. 181-198.

2. 2019: “Ritmi peremin: Dzhayova Musika v Romanach Vaimarskoï Republiki”, in: S.

Matsenka (a cura di): Literaturno-Dzhazovi Impovizatsiï: Intermedialni Studiï (Literary-

Jazz Improvisations: Intermedial studies); Lviv: Sribne Slovo., pp. 126-140.

3. 2019: “Anacronismi della modernità. Durs Grünbein riscrive Cartesio“, in: D. Vecchiato

(a cura di): Versi per dopodomani. Percorsi di lettura nell’opera di Durs Grünbein –

Milano: Mimesis, pp. 95-105.

4. 2018: „Naturgeschichtliche Modelle versus genealogische Konzepte. Goethes Projekt

einer zweiten Italienreise“, in: F. Bomski, J. Stolzenberg (a cura di.): Genealogien der

Natur und es Geistes. Diskurse, Kontexte und Transformationen um 1800. Göttingen:

Wallstein Verlag, pp. 151-170.

5. 2018: „Der Leser als Feind? Der Fall Thomas Bernhard“, in: C. Fischer, B. Wehinger (a

cura di): Konzepte der Rezeption. Tübingen: Stauffenberg Verlag, pp. 154-162.

6. 2016: „Umbruchsrhythmen. Jazzmusik in den Romanen der Weimarer Republik“, in: M.

Salgaro, M. Vangi (a cura di): Mythos Rhythmus. Wissenschaft, Kunst und Literatur um

1900. Stuttgart: Franz Steiner Verlag, pp. 203-2014.

7. 2016: „,Wie in einem Spiegel‘. Goethes ,Teilnahme‘ an der Mailänder Literatur“, in:

Baltisch- Germanistisches Jahrbuch, in: «Triangulum» Germanistisches Jahrbuch für

Estland, Lettland und Litauen 10, pp. 309-316.

8. 2016: „Der SFB 482: ,Ereignis Weimar-Jena. Kultur um 1800‘. Versuch einer

Verortung“, in: «Cultura Tedesca» 49, pp. 143-154.

9. 2015: „Familienalben und Sonderzeichen: die Fotografie und das biographische

Schreiben Georges Perecs und W. G. Sebalds“, in: U. Felten, N. Bazgan. K. Mlynek-

Theil, K. Küchler (a cura di), Intermedialität und Revolution der Medien – Intermedialité

et révolution des médias. Frankfurt/M – Bern /New York: Peter Lang, pp. 181-203.

10. 2014: „Descrivere in viaggio. Temi e tabelle di Goethe per un progetto irrealizzato“, in:

«Bollettino AIG VII» 7 pp. 163-173.

11. 2014: „Elogio dell’impopolarità: la ritraduzione del ,Geistliches Jahr‘ di Annette von

Droste- Hülshoff“, in: B. Kleiner, M. Vangi, A. Vigliani (Hgg.), Klassiker neu übersetzen,

pp. 95-100.

12. 2013: „Die Geburt des Rationalismus aus dem Geist des Winters. Dürs Grünbein und W.

G. Sebalds Barockexpeditionen“, in: M. Schmitz-Emans (a cura di), Literatur als Wagnis

/ Literature as a Risk. Tübingen: De Gruyter, pp. 747-765.

13. 2013: „Die Droste-Forschung in Italien“, in: «Droste-Jahrbuch» 10, pp. 43-53.

14. 2011: „,Am Anfang war der Text?‘ Il lettore nell’arcipelago mediale“, in: «Bollettino

dell’Associazione Italiana di Germanistica» 2, pp. 117-124.

15. 2010: „Prospettive a volo d’angelo: presenze letterarie nel ,Cielo sopra Berlino’ di Wim

Wenders“, in: «Elephant & Castle» 2,:

http://cav.unibg.it/elephant_castle/web/uploads/saggi/a9d4ccdcc1e8acba6d367751e582302

af0d3bc 89.pdf (abfgerufen am 14.06.2017).

16. 2010: “,Sie lauschten dem echten Jazz‘: Generationsnarrationen in Paul Schallücks

,Ankunft null Uhr zwölf‘ und in Hans Benders ,Eine Sache wie die Liebe‘“, in: Elena

Agazzi, E. Schütz (a cura di), Heimkehr: eine zentrale Kategorie der Nachkriegszeit,

Berlin: Duncker & Humblot, pp. 173-185.

17. 2007: „,No ideas but in things‘. La ricezione della letteratura angloamericana nell’opera

di Rolf Dieter Brinkmann“, in: «AION – Sezione Germanica» 1-2, pp. 357-366.

Перегляди

1. 2019: Stephanie Bremereich, Dieter Burdorf, Abdalla Eldimagh, Flucht, Exil und

Migration in der Literatur – Syrische und deutsche Perspektiven, in C. Junk, T. F.

Schneider (a cura di), Krig in Comic, Graphic Novel und Literatur, Osnabrück:

Universitätsverlag, pp. 135-138.

2. 2017: Dieter Burdorf, Friedrich Hölderlin, in: «Studia Theodisca Hölderliniana» 2, pp. 190

194.

3. 2014: Gabriella Catalano, Goethe, in: «Studi Germanici» 6, pp. 421-426.

4. 2013: Thorsten Valk, Der junge Goethe, in: «Studi Germanici» 3-4, pp. 557-560.

5. 2012: Dieter Heimböckel, Ernest W. B. Hess-Lüttich, Georg Mein, Heinz Sieburg (Hgg.),

ZIG Zeitschrift für Interkulturelle Germanistik, in: «Osservatorio critico della germanistica» 35, pp.

3941.

6. 2011: Micaela Latini, La pagina bianca. Thomas Bernhard e il paradosso della scrittura, in:

«Osservatorio critico della germanistica» 34, pp. 32-35.

7. 2011: Petra Brunnhuber (Hg.), Italia immaginaria. Letteratura, arte e musica tra Otto e

Novecento, in: «Osservatorio critico della germanistica» 33, pp. 26-29

Різне

1. 2021: „Kulturpolitik und Medienlandschaft in Italien“, in E. Meineke, A. Lobin (a cura

di), Handbuch Italienisch. Sprache-Literatur-Kultur. Erich Schmidt Verlag, Berlin, in

corso di stampa.

2. 2012: Michael ovvero ,Chi è come Dio?‘, in: «germanistica.net», unter:

http://www.germanistica.net/2012/02/14/michael-ovvero-chi-e-come-dio/ (abfgerufen am

14.06.2017).

3. 2011: „Uno scrigno di damasco per la rabbia di Bernhard. ‘Heldenplatz ’ nel teatro della

Josefstadt”, in: «Alias» / «Il Manifesto», pp. 20.

4. 2004: „Teorie della fotografia“, in: M. Cometa (a cura di), Dizionario degli studi culturali.

Roma: Meltemi, pp. 510-522.